Ексклюзивне інтерв’ю голови асоціації виробників цементу "Укрцемент" Павла Качура агентству "Інтерфакс-Україна"

З якими результатами завершила цементна галузь вісім місяців і які прогнози на 2018 рік?

Підсумки роботи за вісім місяців не дуже оптимістичні. Ми маємо падіння виробництва цементу приблизно на 2,9% порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Так само сповільнився випуск клінкеру. І це при тому, що будівництво зросло на 5,7%.

Українські будівельники потребують більше цементу, і цементна промисловість готова збільшити виробництво. Але виготовлений цемент все важче доставити до споживача. Цемент, як булочка - він добрий свіжий, його не можна виробляти на склад. Тому скорочення виробництва – це наслідок дуже складної й непередбачуваної логістики.

Понад 60% клінкеру й цементу перевозиться залізницею. Обсяги перевезень цементу за вісім місяців знизилась на 3,1%, клінкеру – на 2,9%, хоча минулий рік також був проблемним щодо перевезень.

Звісно, через проблеми з перевезеннями виникають додаткові труднощі з поставкою сировини й вугілля на підприємства. За нашими оцінками, через проблеми із перевезеннями недопоставлено більше 200 тис. т продукції.

Наскільки масштабна проблема недопоставки вагонів?

За вісім місяців "Укрзалізниця" виконала лише 56% замовлень з поставки вагонів цементним підприємствам. Дуже часто перевізник скаржиться, що ми робимо заявки із завищенням необхідної кількості вагонів. Це так, але це логічно: якщо ви знаєте, що зазвичай подають менше вагонів, ніж ви замовляєте, то ви замовлятимете більше. Ми готові замовляти строго за потребами й платити штрафні санкції за кожен зайвий вагон у замовленні, але за умови, що "Укрзалізниця" платитиме цементникам за кожен недопоставлений вагон.

Інша проблема: "Укрзалізниця" часто перевищує нормативні терміни доходження до споживача власних чи орендованих вагонів підприємств, іноді на 5-10 діб. Тобто підприємство платить за кожен день оренди вагона, а він 10 діб простоює на якійсь станції. Є напрямки, де це вже стало якоюсь традицією. Наприклад, Здолбунів-Київ – пряма лінія із дуже простою логістикою доставки вагонів, але на ній понад 90% вагонів проходить із затримкою.

Не можу не сказати про нецільове використання вагонів. Є спеціальні вагони для перевезення цементу – хоппер-цементовози. Сьогодні "Укрзалізниця" може на свій розсуд завантажити їх щебенем чи вапняком, і потім цей вагон із залишками вапняку подається на підприємство, яке має завантажити в нього цемент. Підприємству доводиться самотужки його очищувати. Це і час, і гроші.

А останнім часом до проблем додались ще й конвенційні заборони. Конвенційна заборона - це право "Укрзалізниці" в окремих, вочевидь, рідкісних випадках забороняти переміщення вагонів чи забір продукції з певних станцій чи напрямків. Останнім часом з’являються цілі конвенційні зони, куди цемент просто не доходить, і через проблеми з перевезеннями штучно створюється його дефіцит. А споживач думає, що дефіцит пов’язаний із виробництвом.

Із чим пов’язане погіршення ситуації з перевезеннями саме у 2018 році?

Пояснення "Укрзалізниці" – брак тяги й вагонів. Галузеві асоціації неодноразово заявляли, що готові закуповувати нові вагони й навіть локомотиви. Нещодавно голова правління "Укрзалізниці" оголосив про намір через тендер передати виробникам 16 тис. вагонів, які сьогодні не придатні для перевезень, але важко сказати, коли ця ініціатива дійде до практичної реалізації.

Виробники продукції також готові закуповувати тягу. Але якщо підприємство вкладає гроші, воно хоче, щоб цей тепловоз чи електровоз працював для потреб підприємства. В "Укрзалізниці" інша позиція: ви купіть, передайте нам у лізинг, і ми здійснюватимемо перевезення вашої продукції й помаленьку повертати вам гроші.

"Укрзалізниця" боїться, що якийсь приватний перевізник почне домінувати на залізниці. Тобто вона ставить власні економічні інтереси вище за інтереси українського бізнесу, який в питаннях перевезень залежить від державної монополії.

Хто зараз є найбільшим виробником цементу в Україні?

Є п’ять компаній, які працюють на ринку. Це чотири міжнародні (група CRH, "Dyckerhoff Cement Україна", "HeidelbergCement Україна", "Євроцемент Україна") і одна українська компанія "Івано-Франківськцемент". Ці компанії виробляють продукцію на дев’яти цементних заводах.

До минулого року найбільшим виробником була група компаній CRH. За підсумками цього року на ринку очікується зміна: ми прогнозуємо, що найбільшою компанією стане "Івано-Франківськцемент". У травні вони запустили третю лінію з випалення клінкеру, збільшивши свої потужності на 1 млн т клінкеру, або на 1,3 млн т цементу. Якщо врахувати, що загальний обсяг виробництва цементу всіма заводами у 2017 році склав близько 9 млн т, то це доволі суттєві додаткові потужності.

Які тенденції в експорті та імпорті цементу у 2018 році?

Почнемо з імпорту. За шість місяців імпорт склав 225 тис. т, що на 14,7% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. В загальному обсязі імпорту переважає цемент з Білорусі, а також з Молдови, яка в цьому році наростила імпорт в Україну більш ніж в 4 рази.

Найгіршим в плані імпорту був 2017 рік. Можна сказати, що ми пережили "масовану атаку": білоруси наростили експорт цементу в Україну в 52 рази, а Росія експорт клінкеру – майже вдвічі.

Ми провели аналіз і побачили, що навала додаткового цементу на ринок України не завжди відбувалась за ринковими правилами – були випадки як демпінгу, так і державного субсидіювання. Тому наші підприємства подали документи, за якими Міністерство економічного розвитку й торгівлі розпочало антидемпінгове розслідування. Результати ми очікуємо влітку 2019 року.

Щодо експорту – за минулий рік ми експортували 270 тис. т продукції, цього року, сподіваюся, експорт буде більшим. Український цемент експортується на ринки ЄС: в Угорщину, Румунію, Словаччину, Польщу. За нашими оцінками, частка експорту в загальному виробництві цементу в 2018 році складе 5-6%.

Це небагато, але треба врахувати, що чотири з п’яти гравців українського ринку – це міжнародні компанії, які мають свої заводи по всьому світі. Часто їм невигідно вивозити цемент з України й створювати конкуренцію власним заводам в інших країнах.

Крім того, попри сприятливі ціни для експорту в Європу, у нас складна логістика для довезення товару до споживача: немає станцій перевантаження ні на залізниці, ні в морських портах.

З якими проблемами, крім логістики, стикаються виробники цементу?

Великим викликом для цементної промисловості є розширення ринку споживання всередині країни. І тут перспективним є будівництво цементобетонних доріг. Тому ми працюємо над тим, щоб збільшити будівництво цементобетонних доріг в Україні, і щоб для їх будівництва використовувався український цемент. Ми маємо аргументи, що бетонні дороги економічно вигідні, що вони значно довговічніші й стійкіші до навантажень, що вони "патріотичніші", бо на 100% використовують українські матеріали. І цементна промисловість України готова забезпечити програму будівництва доріг цементом європейської якості в необхідній кількості.

Які зараз обсяги будівництва бетонних доріг?

Ми маємо початок будівництва об’їзної дороги в Житомирі, капітальний ремонт ділянки автомагістралі з Дніпра до Харкова в районі Решетилівки.

Зараз "Укравтодор" почав обережно говорити про те, що великі дороги на півдні варто робити в бетоні, бо там високі температури і велике транспортне навантаження до портів. Адже в нас є вимога ДБН: якщо на ділянці дороги понад 15% рухомого складу припадає на важковаговий транспорт, то така дорога має бути бетонною. Ми будемо вимагати, щоб ця норма ДБН виконувалася.

Нашим найактивнішим партнером є бізнес. Свої гроші вони вміють рахувати добре, тому ті ділянки доріг, де використовують важковагові автомобілі, будують з цементобетону. І це не тільки економія коштів на ремонтах. Наприклад, в Івано-Франківську зробили бетонну дорогу з кар’єру, й відразу побачили зниження витрат пального на перевезеннях.

Яка ситуація з обсягами фальсифікату в 2018 році?

Зазвичай підробляють фасований цемент. Сьогодні держава не бореться з фальсифікатом, тому цю функцію беруть на себе самі виробники.

Близько року тому ми підписали меморандум з "Епіцентром" і "Новою Лінією" про те, що вони добровільно зобов’язуються слідкувати за тим, аби в їх магазинах не було фальсифікованого чи контрафактного цементу, передусім відстежувати правильність маркування мішків, що потрапляють на полиці. Ми зробили аналогічну пропозицію мережам Leroy Merlin та "Олді". Сподіваюся, що невдовзі підпишемо меморандум і з ними.

Співпрацюємо ми і з громадськими організаціями захисту прав споживачів. Одна з них –"Союз споживачів" – проводить для нас для нас періодичні дослідження якості цементу. За їх результатами, якщо ви купуєте цемент з порушеннями маркування мішка, то з імовірністю 82% вас хочуть обдурити або на вазі, або на якості. Із загального обсягу фасованого цементу в Україні більше як 20% потрапляє до зони ризику.

У жовтні ми запустимо систему Cement ID, в якій розділимо усі відомі нам мішки з цементом, на три зони: нормальну (без порушень маркування), жовту (з порушеннями) і червону (виробника не вказано). До червоної ми віднесли ті мішки, на яких пакувальники забувають вказати свої реквізити, тим самим позбавляючи покупця можливості звернутися за відшкодуванням збитків у випадку фальсифікату продукції. Далі вибір за покупцем. Він самостійно прийматиме рішення, чи купувати цемент із "червоної" зони.

Ми дуже чекаємо, коли запрацює державний контроль якості продукції, в якого будуть не тільки засоби переконання, але й засоби покарання.

Як вплине на цементну галузь рішення Кабміну щодо заборони імпорту російського цементного клінкеру в Україну?

Позитивно. На ринку України є достатньо потужностей для випалу клінкеру, тому в нас немає потреби його завозити, тим більше з Росії.

За оцінкою компанії Pro-Consulting, ємність виробничих потужностей з випалу клінкеру в Україні сягає понад 15 млн т. У 2017 році ми випустили 6,3 млн т клінкеру, імпортували з Росії 877 тис. т. Це означає, що ми можемо легко замістити імпорт клінкером українського виробництва.

Російський клінкер завозило тільки одне підприємство - "Євроцемент-Україна", яке належить російській "Євроцемент груп". Сьогодні в них є вибір: відновлювати роботу власної печі з випалу клінкеру на Балаклійському цементному заводі, замовляти його в українських виробників або імпортувати з інших країн Європи.

Балаклійський цементний завод був найбільшим в Радянському Союзі. У кращі часи він випускав понад 4 млн т цементу. Там унікальна піч, найкраще за якістю сировини родовище в Україні.

Якщо російський холдинг "Євроцемент груп" виходив в Україну, щоб стати ефективним власником, а не для того, щоб усунути конкурента, то будуть інвестиції, буде модернізація й будуть робочі місця.

Які перспективи цементної галузі?

Цементна галузь тісно пов’язана із розвитком економіки в цілому та будівництва зокрема. За оцінками експертів, економіка наступного року зростатиме. Це означає, що будуть відкриті додаткові можливості для цементної галузі. При динаміці росту ВВП 5% і більше варто очікувати додаткових інвестицій в модернізацію цементних заводів і нарощення потужностей виробництва. В нас є добра основа для зростання – якісна сировина, запаси якої оцінюються в 300 років. Це те, що притягуватиме гроші до України.

Побудова логістичних центрів в порту й на кордоні з ЄС може дати поштовх потужному нарощенню експорту. А якщо запустимо ще й цементнобетонні дороги, то збільшимо і внутрішнє споживання. Я дивлюся в майбутнє цементної галузі з оптимізмом.

4 жовтня 2018 р.